ЕКСПЕРТНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ ТА МАЙБУТНЄ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ»

28 березня 2013 року на базі кредитно-економічного факультету КНЕУ відбувся експертний круглий стіл «Електронні гроші та майбутнє платіжних систем». Організаторами заходу виступило Наукове студентське товариство КЕФ за підтримки Інституту кредитних відносин та кафедри банківської справи КНЕУ.

Оскільки наукових захід був заявлений як експертний, участь взяли не тільки студенти, а й чимало викладачів кафедри банківської справи. Серед запрошених експертів були: д.е.н. проф. Савлук Михайло Іванович; к.е.н., доц. Лазепка Ігор Михайлович; к.е.н., доц. Ходакевич Сергій Іванович; к.е.н, доц.Чуб Павло Михайлович; к.е.н., доц. Брегеда Олена Анатоліївна; Ситник Олександр Васильович; Ярова Антоніна Валентинівна; к.е.н. Корнилюк Роман Васильович та Фридель Володимир Ігорович.

Експертами-практиками банківського бізнесу виступили: Яківчук Максим Олександрович – начальник управління розвитку відділень та роздрібної торгівлі ПАТ «Банк НАРОДНИЙ КАПІТАЛ» та Зарахович Анатолій Йосипович – виконавчий директор UAPay, радник голови правління ПАТ «Комерційний індустріальний банк». Модератором круглого столу був Івасів Ігор Богданович, д.е.н., проф. – професор кафедри банківської справи, директор Інституту кредитних відносин.

Даний круглий стіл був націлений на фахове обговорення та живу дискусію експертів щодо основних тенденцій розвитку платіжних систем, зокрема сучасного платіжного інструменту -  електронних грошей. Більш детально були проаналізували доповіді, з якими виступили запрошені практики.

Анатолій Зарахович присвятив свій виступ темі «Агрегація платіжних систем». Він наголосив на проблематиці недосконалості традиційних форматів здійснення платежів: як готівкового, так і карткового. Внаслідок значних витрат на розрахунково-касове обслуговування та покриття збитків від карткового шахрайства, банки збільшують тарифи на касові послуги і активно залучають клієнтів до користування новими системами дистанційного банківського обслуговування – мобільного та інтернет-банкінгу. Банки також отримують вигоду від співпраці з незалежними системами платіжних терміналів, оскільки перекладають свої ризики, як емітента платіжних карток, на торговців та клієнтів. Безкарткова ідентифікація доступу клієнта до власного банківського рахунку у майбутньому позбавить банки значних прямих і непрямих витрат і призведе до відмирання сегменту пластикових карток на платіжному ринку.

Анатолій Зарахович зазначив, що перехід на безготівкові розрахунки та безкарткову ідентифікацію клієнта розширює можливості для продажу інших банківських продуктів, оскільки клієнт завжди лишається з банком. Так як клієнт в будь який час може скористатись своїм рахунком – втрачається сенс конвертувати всі кошти в готівку і йти від банку після видачі чергової зарплати.

Однак перехід на сучасні технології платежів часто гальмується самими банками. Так, через сильне банківське лобі чіпові карти на ринку США досі займають мізерний процент, оскільки банкам дешевше покривати збитки від шахрайств на магнітних картках, ніж запроваджувати нову дорогу систему з використанням мікрочіпів. Натомість, банкомати в ЄС незабаром перестануть приймати картки з магнітними смужками, оскільки законодавці виграли боротьбу з бізнесом на користь безпеки споживачів.

Максим Яківчук зосередився на темі «Сучасні тенденції ринку платіжних систем». Представник банку «Народний капітал» розповів про посилення тренду до трансформації платіжних систем на основі нових технологічних зрушень та підвищенні вимог клієнтів. Сучасний клієнт хоче платити там, де йому зручно, він не любить черги та відвідування банківських відділень, а прагне мати постійний, швидкий і безперебійний доступ до свого рахунку. Як наслідок, зараз бурхливо розвиваються банківські та платіжні інновації, такі як перший російський банк без відділень – «Тінькофф Кредитні Системи», WebMoney, PayPal, Google Wallet, МТС Банкінг.

Світ трансформується і з кожним роком все швидше,тому  для успішного банківського бізнесу необхідно думати про майбутнє. Внаслідок прискорення руху інформації в інтернет-мережі сучасний банківський клієнт може швидко оцінити і порівняти якість послуг кожного банку. Ми отримали можливість бачити повну картину банківської системи через систему відгуків та «лайків» існуючих клієнтів. Таким чином, для успіху в рітейлі, зокрема платіжному бізнесі, банкам приходиться дотримуватись відомих критеріїв SUPER, яким повинен відповідати ідеальний банківський продукт (simple — простий, useful — зручний і корисний, рersonalized — персоналізований, extensive — всеохоплюючий, real-time — вчасний).

В ході обговорення нерідко виникала жвава дискусія між практиками та теоретиками банківського бізнесу.

Лазепка Ігор Михайлович звернув увагу на проблему відсутності інформаційних програм навчання банківських клієнтів користуванню сучасними платіжними інструментами. «Треба не ждати доки клієнт сам дозріє до використання усіх можливих послуг, потрібно клієнта вчити. А цього банки, на жаль, не роблять, економлячи гроші на рекламу, як і Національний банк, якому, насправді, досить вигідний перехід до безготівкових розрахунків. Також, часто розрахуватись у магазині по карточці буває довше, ніж готівкою» - зазначив професор кафедри банківської справи.

Відповідаючи на ремарку І.М. Лазепка та студента Андрія_Прісняка про дороговизну еквайрингу для дрібних торговців, Анатолій Зарахович висловив думку, що ринок платіжних торгових терміналів, як і обізнаність населення швидко розвивається. Якщо раніше тільки на деяких касах супермаркету можна було розрахуватись карткою, то зараз у солідних мережах усі каси наділені такою функцією. Вартість обслуговування для торговців з розвитком нових платіжних інструментів і відмирання платіжних карток буде знижуватись. Крім того, НБУ восени анонсував запуск інформаційної програми щодо пояснення населеню переваг безготівкових платежів.

Савлук Михайло Іванович підкреслив, що процес еволюції платіжних систем, як би ми не хотіли, буде розвиватись. Оскільки існують об’єктивні принципи організації платіжних систем, серед яких 3 ключові - дешевизна системи, доступність системи та  швидкість платежів. Платіж і послуга, за яку сплачуються кошти, повинні в часі максимально збігатися. Електронізація платежів найкраще відповідає цим вимогам.

«Я годен з тим, що готівкові гроші – дорогі, передусім у їхньому виготовленні, транспортуванні, перерахунку, інкасації. Але ми ж не рахували, у що нам обійдеться впровадження електронних грошей, які є дешевшими, однак всі витрати на виготовлення готівки бере на себе держава, тоді як у випадку з електронними грішми держава перекладає всі витрати на юридичні особи» - зазначив професор.

Сфокусувавши увагу на проблематиці обігу електронних грошей, який перебуває поза балансами банків тому складний для монетарного регулювання, проф. М.І. Савлук спрогнозував швидкий розвиток сегменту електронних грошей та скорочення обсягу готівки в майбутньому. Однак застеріг надіятись на цілковите зникнення готівки. З огляду на принцип добровільності ніхто не зможе заборонити вибір користуватись готівкою, карткою чи електронними грошами. Крім того у будь-яких грошах закладена об’єктивна якість - анонімності. Тільки ті гроші справжні, які анонімні, особливо, якщо розглядати гроші як засіб накопичення вартості. Вимозі до анонімності найкраще відповідають готівкові гроші – підсумував М.І. Савлук.

У ході дискусії особливої уваги викликали питання наскільки вітчизняні платіжні системи конкурують та відповідають вимогам світових, чому українці  недостатньо довіряють безготівковим грошовим переказам, новітнім різновидам платіжних інструментів.

Наукове студентське товариство КЕФ разом із Інститутом кредитних відносин запланувало багато наукових подій з банківської проблематики. Тому слідкуйте за анонсами на сайтах й будемо раді бачити як студентів, так і викладачів КНЕУ на цікавих та інформативних наукових заходах НСТ.

Володимир Фридель, Роман Корнилюк

Фото: Ганна Сич

Київський національний економічний університет
Яндекс.Метрика